Непрохідність маткових труб можлива внаслідок функціональних та/або органічних змін. До функціональних розладів відносять порушення скорочувальної активності (гіпертонус, гіпотонус, дискоординацію) маткових труб без очевидних анатомо-морфологічних змін.
До порушення функції маткових труб призводять:
• гормональний дисбаланс, у тому числі провокований тривалим стресом;
• хронічні запальні процеси на фоні інфекцій, ендометріозу та інших патологій;
• наявність спайок, перев'язки труб, перекрутів та інших органічних патологій.
Запідозрити непрохідність труб можна на підставі перенесених ІПСШ та хронічних запальних захворювань статевих органів, оперативних втручань на органах малого тазу, а також у пацієнток з безпліддям, якщо фертильність у них не відновлюється протягом 1 року після початку адекватного лікування.
При діагностиці слід враховувати особливості перебігу післяабортних, післяпологових, післяопераційних періодів, хронічний тазовий біль, запальні урогенітальні захворювання у партнера.
Для лікування застосовують лапароскопічні реконструктивно-пластичні операції із відновним лікуванням та застосуванням стимуляторів овуляції у післяопераційному періоді.