Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) – запальне захворювання щитоподібної залози, яке характеризується патологічним пошкодженням та/або руйнуванням фолікулів і фолікулярних клітин органу. На аутоімунний тиреоїдит припадає близько 3% випадків загального числа захворювань щитоподібної залози, у жінок зустрічається частіше, ніж у чоловіків. За відсутності лікування призводить до важких системних розладів.

Аутоімунний тиреоїдит має спадковий характер, може комбінуватися з аутоімунними розладами. Розрізняють післяпологовий тиреоїдит, коли дебют захворювання припадає на післяпологовий період, а його причиною є підвищена активність імунної системи після тривалого пригнічення під час вагітності. 

Зовнішні фактори: надмірний вміст йоду, хлору та фтору у їжі та воді, зловживання сонячними ваннами. Генетична схильність: наявність у родині випадків аутоімунного тиреоїдиту. Наявність в анамнезі інфекційних хвороб, що пройшли з ускладненнями. Тривалий стресс.

Хронічний аутоімунний тиреоїдит не має яскравої клінічної картини. Але є ряд симптомів, що можуть насторожити людину:

• нестача сил
• швидка втомлюваність
• збільшення та втрата ваги без очевидних причин
• сухість шкіри
• втрата волосся
• першіння та дискомфорт у горлі
• проблеми з пам’яттю
• посилена серцебиття
• тремор у кінцівках
• емоційна нестабільність, перепади настрою.

Діагноз аутоімунний тиреоїдит ставить лікар-ендокринолог за результатами збору анамнезу, лабораторних досліджень та УЗД-обстеження.