Онкологічна реабілітація в клініці Verum Expert

Онкологічне захворювання та його лікування можуть впливати на рухливість, силу, витривалість і здатність виконувати звичні справи. Після операції буває складно підняти руку, після тривалого лікування пройти звичну відстань. Можуть турбувати набряк, натягнення рубця, скутість, втома або страх рухатися.

Онкологічна реабілітація допомагає зберігати та відновлювати функціональні можливості до, під час і після протипухлинного лікування. Чекати завершення всіх курсів, щоб звернутися по допомогу, не потрібно.

У Verum Expert Clinic ми формуємо індивідуальну програму фізичної терапії з урахуванням діагнозу, проведеного й запланованого лікування, самопочуття та щоденних потреб людини.

Після встановлення діагнозу природно боятися навантаження: чи можна рухати рукою, торкатися ділянки операції, займатися фізичною терапією під час хіміотерапії?

Сам по собі онкологічний діагноз не є загальною забороною на рух і реабілітацію. Безпека залежить від конкретного втручання, стану людини та правильно підібраного навантаження.

Перед початком роботи оцінюємо наслідки операції, стан тканин, поточні симптоми та обмеження, визначені командою лікування. За потреби узгоджуємо програму з онкологом або хірургом.

У різні дні навантаження може відрізнятися. Іноді заняття спрямоване на відновлення сили, а іноді на комфортне дихання, зміну положення тіла та коротку ходу.

Реабілітація має відповідати вашим можливостям сьогодні та поступово допомагати їх розширювати.

Фізична терапія може проводитися під час хіміотерапії, променевої терапії, гормональної, таргетної та імунотерапії після оцінювання стану й з необхідною адаптацією.

Її завдання в цей період:

• підтримувати рухливість і м’язову силу;
• допомагати справлятися з втомою;
• зберігати переносимість повсякденного навантаження;
• підтримувати самостійність у побуті;
• своєчасно працювати з функціональними обмеженнями.

Потреба в реабілітації може виникати й при поширеному захворюванні. У такому випадку цілі визначаємо особливо індивідуально: полегшити пересування, навчити безпечно вставати, зручніше розташовуватися в ліжку або виконувати необхідні щоденні дії.

За наявності метастазів у кістках, значних змін показників крові чи інших ускладнень програму додатково узгоджуємо з лікарем.

1. Фізична терапія та повернення до руху

Фізична терапія є основою роботи з руховими обмеженнями після онкологічного лікування.

Програма може включати:

• відновлення рухливості суглобів;
• поступове зміцнення м’язів;
• тренування ходьби, рівноваги та витривалості;
• роботу з поставою та координацією рухів;
• повернення до побутових і професійних навантажень.

Разом із пацієнтом визначаємо конкретні цілі: самостійно одягнутися, розчесати волосся, дістати предмет із полиці, пройтися надворі або піднятися сходами.

2. Менеджмент післяопераційного рубця

Післяопераційний рубець може супроводжуватися натягненням, чутливістю, дискомфортом і зменшенням рухливості прилеглих тканин. Це іноді заважає рухати рукою, випрямлятися або повертати тулуб.

Менеджмент рубця передбачає:

• оцінювання його загоєння, чутливості та впливу на рух;
• рекомендації щодо догляду за шкірою;
• поступову роботу з підвищеною чутливістю;
• делікатні ручні техніки для покращення рухливості тканин;
• фізичну терапію для відновлення комфортних рухів;
• навчання домашнього догляду.

Безпосередню ручну роботу з рубцем починаємо після повного закриття рани та за відсутності протипоказань. Враховуємо особливості реконструктивних операцій і стан шкіри після опромінення.

Мета - зменшити функціональні обмеження та дискомфорт. Результат залежить від стану тканин і терміну після операції; повного зникнення рубця реабілітація не гарантує.

3. Дихання та рухливість грудної клітки

Після операцій на грудній клітці чи животі біль і відчуття натягнення можуть змінювати характер дихання та обмежувати рухи.

У межах фізичної терапії працюємо над:

• комфортним диханням;
• рухливістю грудної клітки та плечового пояса;
• узгодженням дихання з рухами;
• поступовим поверненням до ходьби й іншої активності;
• технікою ефективного кашлю та очищення дихальних шляхів, коли це потрібно після операції.

Методи підбираємо відповідно до типу втручання та стану пацієнта.

Нова або різко посилена задишка потребує медичного оцінювання, перш ніж продовжувати заняття.

4. Лімфедема та контроль набряку

Після видалення лімфатичних вузлів або променевої терапії може порушуватися відтік лімфи. Це проявляється набряком руки чи ноги, важкістю, натягненням шкіри або зміною відчуттів у кінцівці.

Допомога починається з оцінювання причини набряку. При лімфедемі застосовуємо комплексну протинабрякову фізичну терапію - КПФТ/CDT.

Програма поєднує:

• мануальний лімфатичний дренаж - MLD;
• компресійну терапію;
• фізичну терапію;
• догляд за шкірою;
• навчання та самодогляд.

Поєднання методів, інтенсивність і тривалість лікування визначаємо індивідуально.

Фізична терапія залишається невід’ємною частиною допомоги при лімфедемі: робота м’язів підтримує переміщення лімфи та допомагає зберігати функцію кінцівки.

5. Обмеження рухів і контрактури

Після операції, опромінення або тривалого обмеження активності може з’являтися скутість. Людині стає складніше підняти руку, розігнути лікоть, повернути шию або повноцінно рухати ногою.

Контрактура - це стійке обмеження рухливості суглоба. Вона може бути пов’язана зі змінами м’яких тканин та іншими наслідками захворювання або лікування.

Фізична терапія спрямована на:

• раннє виявлення обмежень;
• збереження доступного обсягу рухів;
• поступове покращення рухливості;
• відновлення сили та контролю рухів;
• зменшення впливу скутості на повсякденне життя.

Працюємо поступово, з урахуванням загоєння тканин і переносимості навантаження. Можливий обсяг відновлення залежить від причини та тривалості обмеження.

6. Аксилярний вебсиндром

Аксилярний вебсиндром, або синдром пахвових тяжів, може виникати після операцій на грудній залозі та лімфатичних вузлах. Під шкірою з’являються тяжі, які можуть відчуватися або ставати помітними при підніманні руки. Вони іноді простягаються від пахвової ділянки вздовж внутрішньої поверхні руки.

Можливі прояви:

• натягнення або біль при русі;
• складність із підніманням руки;
• обмеження розгинання ліктя;
• дискомфорт під час одягання або догляду за собою.

Після оцінювання фахівець підбирає фізичну терапію, поступове розтягнення та делікатну роботу з тканинами. Пацієнт отримує домашню програму для підтримання рухливості.

Намагатися силоміць «розірвати» тяж самостійно не потрібно. Мета допомоги — зменшити біль і натягнення та відновити рухи без травмування тканин.

7. Втома та зниження витривалості

Втома під час онкологічного лікування може зберігатися навіть після відпочинку та суттєво обмежувати щоденне життя.

Після оцінювання можливих причин допомагаємо підібрати доступний рівень активності, чергувати навантаження з відпочинком і поступово відновлювати витривалість.

Початком можуть бути короткі заняття, кілька підходів протягом дня або нетривала ходьба. Програму змінюємо відповідно до самопочуття та перебігу лікування.

Потребу в реабілітації варто оцінювати на різних етапах:

• До операції або початку лікування - для підготовки, оцінювання вихідного стану та навчання.
• У ранньому післяопераційному періоді - для безпечного повернення до руху, роботи з диханням і побутовою активністю.
• Під час протипухлинного лікування - для підтримання функціональних можливостей і корекції обмежень.
• Після завершення лікування - для відновлення та повернення до звичного життя.
• Через місяці або роки - якщо зберігаються чи з’являються набряк, скутість, натягнення рубця або труднощі з рухом.

Не потрібно чекати, поки обмеження стануть вираженими. Водночас звернутися по допомогу можна й тоді, коли після лікування минув значний час.

Починаємо з розмови про лікування, симптоми та справи, які зараз даються складніше.

Фахівець оцінює рухливість, силу, витривалість, стан рубця й навколишніх тканин, наявність набряку та особливості дихання — відповідно до запиту пацієнта.

На цій основі формуємо:

• цілі реабілітації;
• індивідуальну програму занять;
• рекомендації щодо щоденної активності;
• домашню програму фізичної терапії та самодогляду;
• план повторного оцінювання результатів.

Безпека та індивідуальний підхід

Реабілітація проводиться з урахуванням поточного стану. При гострій інфекції, підозрі на тромбоз, нез’ясованому різкому болю, новій задишці або інших значних змінах спочатку потрібне медичне оцінювання.

Окремі процедури чи навантаження можуть тимчасово обмежуватися. Це не означає відмову від допомоги: програму переглядають відповідно до клінічної ситуації.

Онкологічна реабілітація має бути доступною частиною допомоги протягом усього лікування. Її мета — підтримати вашу самостійність, комфорт і можливість жити повсякденним життям.

Запишіться на консультацію у клініці VERUM, щоб отримати індивідуальний план онкологічної реабілітації.