Петрова Галина Ивановна
Ендометріоз – це стан, за якого за межами порожнини матки відбувається доброякісне розростання тканини, яка подібна до ендометрію.
За локалізацією він буває:
· генітальний:
- внутрішній – ураження тіла матки (аденоміоз);
- зовнішній – ураження піхви, шийки матки, придатків матки;
· екстрагенітальний – ураження сечового міхура, кишечника, нирок, очеревини, легень і інших органів.
Симптоматика ендометріозу варіабельна, тому важливо регулярно проходити профілактичні огляди у лікаря, щоб унеможливити ризик ускладненого перебігу захворювання.
Лікування ендометріозу починається з всебічної діагностики та підтвердження захворювання.
Операція призначається в 40% випадків, зокрема, на запущених стадіях захворювання, коли
хвороба поширилася організмом, пошкодивши інші органи або коли діагностовано
зовнішній генітальний ендометріоз. Операції поділяють на 3 види:
Дії фахівця у виборі оптимального типу оперативного
втручання ґрунтуються не лише на тому, щоб усунути прояви хвороби,
а й її наслідки. Тільки грамотний хірург зможе підібрати відповідний
тип втручання - лапароскопія або звичайна операція.
Профілактика ендометріозу заснована, перш за все, на регулярному відвідуванні гінеколога, який може своєчасно діагностувати захворювання та вжити ефективних заходів щодо його лікування. Навіть при появі перших
симптомів, а тим більше при регулярних хворобливих менструаціях, необхідно терміново звернутися до фахівця і в жодному разі не займатися самолікуванням.
Щоб знизити ймовірність появи післяпологового ендометріозу, необхідно проходити обстеження у гінеколога в лікарні не пізніше, аніж через 2 місяці після народження дитини.