Електроенцефалографія (ЕЕГ)

ЕЕГ являє собою метод дослідження електричної активності мозку, який виник у другій половині XIX століття.Історія почалася, коли в 1875 році німецький фізіолог Ріхард Кеттерер вперше записав електричні потенціали мозку від людини за допомогою високочастотних гальванометрів. Протягом наступних десятиліть дослідники почали досліджувати різні аспекти електричної активності мозку, вивчаючи явища, які призводять до змін у записах електроенцефалограми. Зміни або викривлення мозкових хвиль можуть свідчити про патологічні процеси. Для проведення ЕЕГ на голову людини одягається спеціальна шапочка з електродами, які з'єднані з самим пристроєм. Сигнали, що надходять з кори головного мозку, передаються на електроенцефалограф, де вони перетворюються в графічне зображення, що відображає мозкові хвилі.

• абсолютно безпечний;
• безболісний;
• високочутливий;
• неінвазивний (не потребує втручання в організм пацієнта).

Перші записи ЕЕГ використовувалися для дослідження фізіологічних реакцій мозку, але згодом метод став корисним і для діагностики різних захворювань, таких як епілепсія та інші розлади нервової системи. Розвиток технологій і комп'ютерної обробки даних зробив ЕЕГ більш доступним та інформативним методом дослідження, який використовується в сучасній медицині для діагностики та моніторингу різних неврологічних станів.

Перелік патологічних станів, які діагностуються методом ЕЕГ:  

• виявлення відхилення в електричній активності мозку, що є характерними для епілептичних нападів та судом;
• можливо побачити наявність пухлин або ушкоджень мозку;
• виявити зміни в електричній активності, спричинені недостатнім кровопостачанням мозку;
• побачити порушення обміну речовин у мозковій тканині;
• показує вікові зміни в діяльності головного мозку;
• зміни пов’язані з порушенням процесів сну і неспання;  
• може бути використаний для виявлення відхилень у електричній активності мозку, пов’язаних з порушеннями розвитку у дітей.

Так само за допомогою ЕЕГ можна розпізнати, як саме змінюється електрична активність мозку перед нападами, в яких частках мозку розташовуються патологічні вогнища; можливі причини панічних атак.

Ця процедура абсолютно безпечна, оскільки не включає в себе жодного випромінювання або впливу електричного струму на голову. Під час діагностичної процедури лише фіксується власна електрична активність мозку. Рутинна електроенцефалографія (ЕЕГ) є класичним методом дослідження біоелектричної активності мозку.

Підготовка до ЕЕГ не забирає багато часу і полягає у виконанні кількох простих правил:

• за 12 годин до проведення обстеження не слід приймати продукти, що містять кофеїн або енергетики;
• помити голову, не наносити на волосся засоби незмивного догляду;
• пацієнт не повинен бути голодним (рекомендується за 2-3 години до процедури поїсти).

В будь-який час після інциденту нападу. Електроенцефалограма, проведена незабаром після події, відобразить її наслідки, проте не встановить причину, що лежить в основі цього інциденту. Така ЕЕГ вважається менш цінною, ніж проведена пізніше, хоча може бути корисною для подальшого вивчення. Реєстрація ЕЕГ може проводитися у спокої чи сні, все залежить від того, в якому стані відбувся напад.

Процедура ЕЕГ обстеження складається з таких етапів:

1. Пацієнт повинен спокійно сидіти з закритими очима під час проведення обстеження.
2. Буде запропоновано відкрити і закрити очі для деяких частин процедури.
3. Також можуть попросити виконати глибоке і часте дихання ротом для отримання більш точних результатів.
4. В окремих випадках може бути показане миготливе світло на короткий час.
5. Після завершення електроенцефалографії електроди будуть надійно видалені зі шкіри голови.
6. Результати обстеження будуть пояснені лікарем і надані пацієнту безпосередньо після процедури.

В Verum expert clinic є можливість провести ЕЕГ дитині від 12-и років. Важливо попередньо пояснити їй, що буде відбуватися під час процедури, а також запевнити, що це безболісно. Для маленьких дітей корисно перед процедурою у вигляді гри навчити їх надягати "шолом" і залишатися нерухомими з закритими очима та навчити дихати глибоко і регулярно, немов надуваючи повітряну кульку.

1. Невротичні стани неясного походження.
2. Перинатальна патологія нервової системи у дітей раннього та молодшого віку.
3. Підозра на наявність новоутворення: ЕЕГ може бути рекомендоване як скринінгове дослідження перед томографічним дослідженням, особливо з огляду на його безпечність, доступність та швидкість проведення.
4. Оцінка черепно-мозкових травм: визначення ступеня тяжкості ушкоджень та ефективності відновлення функцій мозку після травми.
5. Запальні захворювання центральної нервової системи, такі як церебральний арахноїдит, менінгіт, енцефаліт.
6. Затримка психо-мовного розвитку невизначеного походження.
7. Порушення поведінки пароксизмального характеру, включаючи атаки без порушення свідомості.
8. Порушення сну пароксизмального характеру.
9. Епілепсія: для локалізації ділянок мозку, що ініціюють напади, моніторингу ефекту лікарської терапії та вирішення питань щодо продовження або зупинення терапії.
10. Судомні напади невизначеного походження.
11. Гострі порушення мозкового кровообігу, включаючи ранні та віддалені наслідки інсультів.
12. Непритомність (синкопальні стани).
13. Дисциркуляторна енцефалопатія.
14. Ендокринна патологія.
15. Дослідження функціонального стану мозку у пацієнтів, де структурні методи, такі як магнітно-резонансна томографія, не виявляють патологічних змін, але є клінічні ознаки порушень функцій мозку, наприклад, при метаболічній енцефалопатії.
16. Уточнення діагнозу у пацієнтів із різними симптомами, такими як головні болі, запаморочення, нестійкий артеріальний тиск, гіпертонія, вегето- судинна дистонія, вертебрально базилярна недостатність при шийному остеохондрозі та невротичні розлади.