Пам’ять належить до вищих психічних (або когнітивних) функцій, що включають також мову, праксис (здатність до цілеспрямованої діяльності), гнозис (здатність впізнавати зорові, слухові, тактильні образи), увагу та виконавчі функції (здатність до планування, суджень, вирішення проблеми, контроль імпульсів і абстрактне обґрунтування).
Наскільки серйозною є проблема?
Порушення когнітивних функцій, в тому числі їх найбільш важка форма — деменція (недоумкуватість, рос. слабоумие), є серед найбільш поширених захворювань у розвинутих країнах. 4,6 мільйонів нових випадків деменції реєструється у світі кожного року. Вважають, що кількість хворих зростає у 2 рази кожні 20 років і досягне 80 мільйонів випадків у світі в 2040 році.
Які причини порушень когнітивних функцій?
Серед основних причин деменції можна назвати дегенерацію нейронів головного мозку, що призводить до розвитку хвороби Альцгеймера, судинні захворювання головного мозку (дисциркуляторна енцефалопатія, інсульт). Із інших причин деменції слід відмітити токсичні враження центральної нервової системи (алкоголізм, отруєння окисом вуглецю), вплив ліків (антихолінергічні, протисудомні, антипсихотичні), метаболічні розлади (дефіцит вітаміну В12, B1, порушення функції печінки і нирок), ендокринні захворювання (гіпотиреоз, цукровий діабет), інфекційні захворювання нервової системи (нейросифіліс, СНІД, герпетичний енцефаліт), травми, пухлини головного мозку, хворобу Паркінсона. В останній час значна увага приділяється деменції з тільцями Леві, фронтотемпоральній деменції, нормотензивній гідроцефалії.
Які є фактори ризику когнітивних порушень?
Факторами ризику деменції є вік, жіноча стать, наявність в сім’ї близьких родичів із хворобою Альцгеймера, так як хвороба має спадкову схильність. Встановлено, що деменція зустрічається у 2-11% осіб старших 65 років. Підвищений ризик когнітивних порушень мають люди, хворі на артеріальну гіпертензію, діабет, атеросклероз, ожиріння, з порушеннями серцевого ритму, з підвищеним рівнем атерогенних ліпопротеїдів (сполуки холестерину з білками), курці. Особливу увагу слід приділяти виявленню когнітивних порушень у хворих, які перенесли інсульт. Когнітивні порушення діагностують у 52–64 % пацієнтів через 3 місяці після інсульту, причому у 4–32 % вони досягають рівня деменції.
Коли варто бити на сполох?
Проявами когнітивних порушень можуть бути:
— важкість знаходження речей через зниження пам’яті;
— порушення орієнтування на знайомій місцевості;
— зміна професійної компетентності, що помітно для співробітників;
— важкість підбору слів при розмові;
— неможливість переказати прочитане;
— важкість пригадування імен старих знайомих;
— порушення орієнтування в часі (неможливість назвати рік, місяць, дату);
— труднощі у повсякденній діяльності, як-от: людина забуває про призначені зустрічі, оплатити рахунки і т. д.
Якщо ви помітили у себе або у своїх рідних дані ознаки — не зволікайте, а зверніться до лікаря. Діагностика і лікування когнітивних порушень на ранніх стадіях дозволить попередити розвиток деменції. Лікар перевірить стан когнітивних функцій за допомогою ряду тестів, а при виявленні порушень призначить додаткові методи обстеження — МРТ, дослідження крові на рівень холестерину і т. д.
Як попередити розвиток когнітивних порушень?
Важливим напрямком лікування когнітивних порушень є вплив на фактори ризику, а саме: лікування артеріальної гіпертензії, аритмій, ожиріння, діабету, гіперліпідемії, відмова від паління. У певної категорії осіб доцільним є прийом антикоагулянтів та антиагрегантів (ацетилсаліцилової кислоти) з метою профілактики інсульту, оскільки когнітивні порушення є одним із проявів інсульту.
Автор: невролог МЦ «Верум» к.м.н. Недолуга В.О.
