Остеопатія: що, навіщо та для кого

Остеопатія — це напрямок немедикаментозної медицини, який спрямований на відновлення функцій організму за допомогою мануальних технік. Це молода галузь сучасної медицини, яка має спільні риси із класичною мануальною терапією (за методом впливу на організм), але відрізняється від звичайного масажу комплексним ставленням до людського організму та будь-яких проблем, які виникають у ньому.

Чим відрізняється остеопатія від інших галузей медицини?

Остеопатія розглядає тіло людини як цільну систему, яка знаходиться у динамічній рівновазі. Порушення цього балансу знаходить своє втілення у хворобах та станах, які не дають повноцінно функціонувати окремим органам і цілим системам, тому задача лікаря-остеопата полягає у відновленні втраченої рівноваги.

 

Остеопатія відрізняється від більшості класичних методик глибоким індивідуальним підходом до кожної людини та стану її здоров’я. Ця система будується не лише на законах фізіології, анатомії та біомеханіки, але бере до уваги спосіб життя людини, її індивідуальні особливості та стан всіх систем та органів, а не лише тих, що викликають очевидний дискомфорт.

Які стани лікує остеопат?

Допомога лікаря-остеопата ефективна як самостійна лікувальна тактика, так і у якості додаткової терапії під час проходження лікування за неврологічним, гастроентерологічним і гінекологічним напрямками.

 

Основними показами до остеопатичної корекції у дорослих є такі стани:

  1. Больовий синдром
    • Головні болі (цефалгії), запаморочення
    • Болі в шиї (цервікалгії), болі в спині (остеохондроз, «радикуліти», «простріли», порушення свободи рухів, оніміння в кінцівках).
    • Некардиальні болі в грудях, міжреберний біль
    • Болі в суглобах (артралгії), скутість рухів.
    • Розтягування м’яких тканин, м’язові болі, спазми м’язів.
    • Наслідки професійного спортивного гіпернавантаження.
  2. Міофасціальний синдром (зокрема пов’язаний з професійною діяльністю)
  3. Професійні ураження нервової, м’язевої і кісткової тканин і органу зору внаслідок переважання вимушеної малорухливої пози і роботи з клавіатурою)
  4. Функціональні порушення центральної нервової системи.
  5. Наслідки травм, оперативних втручань (в тому числі спортивні, побутові, виробничі, а також травми, отримані під час катастроф і бойових дій – оглушення вибуховою, наслідки ДТП, високий внутрічерепний тиск)
  6. Наслідки хронічної стресової реакції (депресії, синдром хронічної втоми, розлади сну, психологічні причини захворювань коліна і кульшового суглоба).
  7. Захворювання органів зору: порушення секреції слізних залоз (синдром «сухого ока»), ністагм, короткозорість, астигматизм, косоокість оперативно не коригована.
  8. Захворювання ЛОР-органів: хронічні синусити, риніти, гайморити, отити, фарингіти, ларингіти, «шум» у вухах, зниження гостроти слуху, туговухість).
  9. Хронічні бронхіти, бронхіальна астма
  10. Стоматологічні захворювання, ортодонтичні порушення.
  11. Дискінезія жовчовивідних шляхів, діафрагмальні грижі, опущення внутрішніх органів (нефроптоз, гастроптоз), хронічні гастрити та ін).
  12. Порушення репродуктивної функції, викликані неорганічними причинами. Імпотенція, фрігідність
  13. Деякі гінекологічні захворювання, менструальні болі, клімактеричні прояви.
  14. Синдром передчасного старіння і старіння організму (уповільнення процесів, стримування розвитку хвороб, пов’язаних зі старінням).

 

Протипокази до остеопатичного лікування:

  1. Вузьке коло органічних чи психічних захворювань
  2. Тяжкі інфекції
  3. Пухлини
  4. Тромбози
  5. Гострий період після інфаркту міокарді, інсульту
  6. Кровотечі

 

Особливо важливу роль остеопатія грає у лікуванні станів, які важко піддаються корекції традиційними методами: болі у суглобах, безпліддя нез’ясованої етимології, наслідки важких пологів, неврологічні порушення у дорослих та дітей, гіпертонус м’язів, порушення сну, алергічні та аутоімунні захворювання. Чудові результати дає участь лікаря-остеопата в процесі реабілітації пацієнта після важких хвороб та травм опорно-рухового апарату.

Чи можна вважати остеопатію універсальним методом лікування?

Ні, бо універсальних методів не існує. Остеопатія має обмеження у застосуванні та в деяких випадках не може бути частиною лікувальної тактики, зокрема коли мова йде про ургентні стани та гострі інфекційні захворювання. Перед початком роботи лікар-остеопат обов’язково збирає анамнез пацієнта та визначає доречність та можливість проведення лікувальних заходів.