Сучасне обстеження захворювань молочної залози

 

Більшість статей присвячених дослідженням захворювань молочної залози сконцентровані на темі сучасних методів візуалізації (як зробити видимими захворювання / освіти за допомогою апаратів) доброякісних і злоякісних процесів цього органу.

Ми ж хочемо звернути увагу наших шановних пацієнток і всіх, кому цікаве це питання, на те що діагности є багатогранний процес. Методи візуалізації (УЗД, рентгенографія, МРТ та інші) відіграють в цьому процесі величезну роль, але все починається не з них, і все закінчується не ними.

Молочна залоза – частина репродуктивної системи жінки. Прямо чи опосередковано вона піддається впливу практично всіх гормонів, які працюють в організмі. І те, що стан молочної залози є відображенням балансу гормонів і здоров’я в цілому – абсолютна правда з одним застереженням, що гормональні порушення клінічно явно (болі, ущільнення, пухлини) виявляються не моментально. Це ми до того, що відсутність скарг або змін при, наприклад, ультразвуковому дослідженні, не гарантує отстутсвія гормональних порушень, які в наслідку можуть призвести до різного ступеня проблем з молочною залозою та іншими органами. Саме тому гінеколог-ендокринолог не менш важливий учасник первинної профілактики захворювань молочної залози, їх ранньому виявленню та лікуванню, ніж мамолог. Саме тому підхід об’єднання глибоких знань кожного з цих фахівців значно дозволяє досягти кращих результатів.

З чого ж починається обстеження захворювань молочної залози? – З знайомства з пацієнткою. Для лікаря це величезний масив даних, що несе дуже цінну інформацію.

Для того щоб прийти до правильного діагнозу, плану спостереження і лікування нам необхідно знати хоча б цей мінімум:

особливості протікання внутрішньоутробного періоду (які стану були і яким впливам піддавалася мати пацієнтки, коли виношувала вагітність);
особливості становлення менструальної функції (вік першої менструації, болючість, обсяг крововтрати, регулярність і багато іншого);
особливості розвитку молочних залоз;
як протікали вагітності, пологи, лактація, якщо такі були;
все про перенесені гінекологічних і негінекологіческіх захворюваннях (так, це все має значення!);
захворювання у родичів, які можуть вплинути на ризик розвитку гормональних порушень і онкопатологія у даної пацієнтки (сімейний анамнез);
застосування в минулому і сьогоденні медичних препаратів як гормональних, так і негормональних;
особливості способу життя (харчування, фізична активність, сон, стреси, куріння, вживання алкоголю);
професійні шкідливості;

ну, і звичайно, на план обстеження і лікування впливають такі моменти, як вік жінки і її репродуктивні плани.
Уже з сукупності цих даних формується предстваленіе про ризики тих чи інших захворювань молочної залози.

Якщо у жінки є скарги, необхідно ретельно вивчити їх історію і зв’язок з різними подіями і захворюваннями.

Якщо приводом для звернення до лікаря стало виявлення освіти в молочній залозі, важливо знати, як часто і правильно пацієнтка проводила самообстеження молочних залоз до цього.

З приводу самообстеження молочних залоз: багато чули розхожу фразу про те, що це захід не робить скринінг раку молочної залози більш ефективним. У той же час, провідні професійні асоціації підкреслюють доцільність регулярного самообстеження молочних залоз, тому що воно дозволяє жінкам раніше відзначати будь-які зміни і своєчасно звертатися до спостерігає її фахівцеві. Завданням останнього є навчання пацієнтки правильної методику самообстеження молочних залоз, враховуючи індивідуальні особливості форми і будови тканини її молочних залоз.

Уже на цьому етапі стає очевидно, що ведення одним фахівцем / фахівцями несе певні переваги, серед яких – можливість відзначити найдрібніші зміни в стані молочних залоз завдяки послідовному спостереження і високого ступеня довіри між лікарем і пацієнткою.

І ми все ще не переходимо до апаратів! Далі йде клінічний огляд і клінічне обстеження. Вони не втратили своєї ролі незважаючи на колосальний розвиток техніки.

Не дарма дослідженнями було продемонстровано, що лікарі все ще діагностують захворювання набагато точніше комп’ютера. Огляд пацієнтки, пальпація молочних залоз і лімфатичних вузлів в поєднанні з раніше отриманими даними історії її життя і захворювання – важливий етап в обстеження (значення має все – вага, стан шкіри, особливості оволосіння, пігментні плями і маса інших дрібниць). Відштовхуючись від нього, лікар формує питання для наступного кроку – додаткових, уточнюючих досліджень:

Що і де слід шукати за допомогою інструментальних методів?
Які методи дадуть найточніший результат у даній конкретній пацієнтки?

  • Что и где следует искать с помощью инструментальных методов?
  • Какие методы дадут самый точный результат у данной конкретной пациентки?
  • Какие методы наиболее безопасны для данной пациентки?
  • Какие консультации смежных специалистов необходимы?
  • Какие будут необходимы анализы и другие методы исследования?
  • Как скоро необходимо пройти дополнительные исследования?
    Конечно, с помощью, например, пальпации невозможно диагностировать начальные этапы развития опухолей, когда их размеры составляют лишь несколько миллиметров. Именно эту проблему решают современные инструментальные методы. Но для опытного специалиста пальпация дает маленькие опосредованные подсказки, которых не дает техника.

И наконец пришел черед современных технологий визуализации заболеваний молочной железы.
В данной статье мы не разделяем обследование доброкачественных заболеваний и рака молочной железы, ниже станет понятно почему.
Часто можно услышать вопросы: «Какой метод самый точный?…лучший? …безопасный?….все перечисленное и дешевый?».
Универсального ответа, как вы уже догадались, нет. Все зависит от целей исследования и множества обстоятельсв, связанных с индивидуальными особенностями женщины.

Що і де слід шукати за допомогою інструментальних методів?
Які методи дадуть найточніший результат у даній конкретній пацієнтки?
Які методи найбільш безпечні для даної пацієнтки?
Які консультації суміжних фахівців необхідні?
Які будуть необхідні аналізи і інші методи дослідження?
Як скоро необхідно пройти додаткові дослідження?
Звичайно, за допомогою, наприклад, пальпації неможливо діагностувати початкові етапи розвитку пухлин, коли їх розміри становлять лише кілька міліметрів. Саме цю проблему вирішують сучасні інструментальні методи. Але для досвідченого фахівця пальпація дає маленькі опосередковані підказки, яких не дає техніка.

І нарешті прийшла черга сучасних технологій візуалізації захворювань молочної залози.
У даній статті ми не поділяємо обстеження доброякісних захворювань і раку молочної залози, нижче стане зрозуміло чому.
Часто можна почути питання: «Який метод найточніший? … кращий? … безпечний? …. все перераховане і дешевий? ».
Універсальної відповіді, як ви вже здогадалися, немає. Все залежить від цілей дослідження і безлічі обстоятельсвах, пов’язаних з індивідуальними особливостями жінки.

Цілі можуть бути наступними:

Скринінг раку молочної залози в різних групах ризику (низький / середній і підвищений) цього захворювання,
Спостереження за станом тканини молочних залоз у жінок репродуктивного віку,
Спостереження за станом тканини молочних залоз у жінок, що проходять маммогрфіческій скринінг,
Лікування доброякісних і злочачественних захворювань молочних залоз,
Обстеження поширеності процесу при раку молочних залоз (при первинній перевірці і при лікуванні форм з метастазами),
Спостереження жінок, які успішно пройшли лікування з приводу раку молочної залози.
Кожен з методів має свої показання, деякі мають протипоказання, всі мають переваги один перед іншим і слабкі сторони, які можуть бути компенсовані іншими методами. Саме тому в більшості випадків використовуються різні поєднання діагностичних методів.

Діагностичні методи скрініга раку молочної залози
Скринінг – проведення обстежень та / або тестів з метою більш раннього виявлення даного захворювання, тобто до появи симптомів і ознак. Цінність раннього виявлення захворювання полягає в тому, що представляється можливим виявити рак на стадії, коли він носить локальний характер і може бути вилікуваний.

Скринінг раку молочної желз відноситься до вторинної профілактики цього захворювання.

Оскільки частота раку молочної залози значно зростає в пери-та менопаузальном віці мамографічний скринінг у жінок з низьким і середнім ризиком раку починається з 40-45 років згідно з різними рекомендаційним документам.

Золотим стандартом скрініга раку молочних залоз у жінок із середнім і низьким ризиком все ще є мамографія. Але дослідження останніх років чітко продемонстрували обмеження традиційної двомірної мамографії, найважливішим з яких є низька низька ефективність виявлення ранніх стадій раку в рентгенографически щільною молочній залозі. Для підвищення ефективності скрініга раку молочної залози у жінок з щільними молочними залозами його доповнюють ультразвуковим дослідженням (УЗД) і / або в окремих випадках МРТ.

З 2012 року організацією Food & Drug Administration (FDA) для скрініга раку молочної залози був схвалений метод цифрового томосинтезу або 3D-мамографія, є набагато більш ефективним для розпізнання раку в щільних молочних залозах і має ряд інших переваг.

Для жінок з підвищеним ризиком раку молочної залози (мають генетичну схильність, які перенесли опромінення грудної клітки у віці до 30) оптимальні методи скринінгу все ще є предметом дискусії. У цих жінок скринінг починається в набагато більш ранньому віці і включає кілька методів (мамографія, УЗД, МРТ).

Для спостереження за станом тканини молочних залоз у жінок різного віку і розпізнання доброякісних дисгормональних захворювань при наявності скарг першою лінією перевірки є ультразвукове дослідження (УЗД).

Цей метод доступний, не несе променевого навантаження, дозволяє отримати динамічну візуалізацію тканин, пухлин і запальних процесів, а не статичні знімки.

Сучасні ультразвукові апарати зі спеціальним програмним забезпеченням, функціями допплерівського дослідження, тканинної гармоніки і соноеластографіі роблять обстеження і диференціальну перевірку захворювань молочної залози високо ефективною.

Для уточнення діагнозу часто потрібно дослідження клітин і тканини підозрілого освіти – біопсія і патогістологічне дослідження. Сучасні методи біопсії є щадними і високоефективними.
Проводячи обстеження доброякісних і запальних захворювань молочної залози, лікар завжди повинен виключати рак, тому провести чітку грань між розпізнаванням доброякісних і злоякісних утворень досить важко.

Для визначення поширеності раку молочної залози використовуються:
– комп’ютерна томографія (КТ) – особливий вид рентгенівських променів, що дозволяє отримати безліч зрізів, зображення органів і тканин,
– магнітно-резонансна томографія (МРТ) – метод сканування тіла людини за допомогою сильних магнітних полів і радіохвиль для отримання високої якості зображень нормальних і зрадах тканин,
– позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) – складний метод сканування, що забезпечує отримання кольорового зображення хімічної активності процесів, що відбуваються в організмі,
– ультразвукове дослідження (УЗД) – широко доступний, безпечний метод, використовується як додатковий динамічного спостереження в процесі лікування раку молочної залози і при проведенні біопсії.

Експериментальні методи обстеження захворювань молочної залози
Сьогодні проводяться дослідження і накопичується клінічний досвід застосування нових методів дослідження раку і доброякісних утворень молочної залози.

Візуалізація за допомогою оптичних ефектів (Optical imaging tests) – метод, осованний на впливі і повернення світлових хвиль, планується його комбінація з МРТ і 3D мамографії.
Молекулярне сканування (Molecular breast imaging (MBI)) – новий ядерний метод для уточнення результатів маммограм, що відрізняються від норми і при підвищеній щільності тканини молочної залози.
Позитронно-емісійна мамографія (Positron Emission Mammography (PEM)) – метод заснований на принципах позитронно-емісійної томографії, спрямований на визначення найдрібніших осередків ракових клітин в молочних залозах
Візуалізація за допомогою електричного імепеданса (Electrical impedance imaging (EIT)) – метод, заснований на електричної провідності тканин молочної залози, дуже маленькі імпульси струму дозволяють визначати найдрібніші вогнища раку шкіри молочної залози. Планується використання цього методу для уточнення результатів мамограм, що відрізняються від норми.

Але і це не кінець перевірки. Пройшовши будь-якої або трохи вище перерахованих методів інструментального або апаратного обстеження пацієнтка і лікар отримують УКЛАДАННЯ, що мають вирішальне значення в постановці діагнозу.
Наступним етапом для лікаря є:

постановка повного діагнозу на підставі даних історії пацінеткі, клінічних та додаткових даних,
роз’яснення діагнозу пацієнтці і її родичам,
надання інформації про всі можливі варіанти лікування,
визначення прогнозу ефективності різних варіантів лікування,
розробка спільно з пацієнткою плану лікування і спостереження після нього.

Ми пишаємося тим, що велику групу наших пацієнток складають жінки, для яких регулярні спільні огляди маммлога і гінеколога-ендокринолога закінчуються не діагнозом, а ув’язненням “Патології не виявлено”. За кожним таким висновком варто відповідальне ставлення жінки до свого здоров’я (ось чому ми пишаємося). І все ж кожен такий огляд закінчується скоригувати відповідно до віку жінки і зміненими обстоятельсвах рекомендаціями для збереження цього сприятливого стану.

Відділення ендокринної мамології МЦ «Верум» – це

Принципово новий стиль організації роботи, що довів свою ефективність (базове консультування проводять досвідчені фахівці – мамолог-хірург-онколог вищої категорії, кандидат медичних наук Поминчук Денис Володимирович, учасник Європейської асоціації медичних онкологів ESMO і гінеколог-ендокринолог, при необхідності залучаються лікарі інших спеціальностей).
Передові технології для розпізнавання найвищої точності
– ультразвуковий апарат експертного класу Voluson E8BT15,
– 3Д мамографія з томосинтезу Hologic Selenis Dimentions,
– консультація рентгенолога-експерта,
– всі види біопсій новоутворень молочної залози.

Наша відправна точка і кінцева мета – здорова молочна залоза, естетично приваблива і здатна виконувати свої фізіологічні функції.