Стрес — це невід’ємна складова нашого життя; захисна реакція організму на зовнішні подразники, яка проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до мінливого навколишнього середовища.
Стрес може бути корисним для нашого організму, оскільки на невеликий проміжок часу у людини: покращується пам’ять; активуються інтелектуальні здібності; підвищується витривалість нервової системи; покращується робота органів чуття тощо.
Проте, коли баланс між вимогами ситуації та нашими здібностями порушується, стрес може спричинити негативні для здоров’я наслідки. Тому ми зазвичай говоримо, що зазнаємо впливу стресу, коли відчуваємо фізичний або психічний дискомфорт, зумовлений певними обставинами.
✅ Організму властиве почуття гомеостазу. Стресові чинники – ті, які організм виводять з цього стану. «Стресова реакція – це низка нейронних та ендокринних змін, які відбувають в організмі… і призначені для того, щоб пережити кризу і відновити гомеостаз»
✅ При стресовій реакції організму активуються усі клітини організму, жирові клітини віддають енергію, м’язеві клітини активно працюють. Отже, короткотривала стресова реакція зазвичай корисна і адаптивна, бо допомагає зберегти життя.
✅ Ендокринна реакція на стрес, про яку йшлося вище, пов’язана переважно з активним виділенням глюкокортикоїдів. Саме вони у поєднанні з реакцією симпатичної нервової системи дають такі типи реакції як «бийся» та «біжи» (реакцію «завмри», навпаки продукує активація парасимпатичної н/с). Ці реакції властиві ссавцям, рептиліям та навіть рибам, що говорить про їх стародавнє походження у процесі еволюції
✅ Дуже спрощено шлях формування стресової реакції можна показати так: сенсорна інформація (наприклад, вигляд хижака) ➡️ активація мигдалини ➡️ активація гіпоталамуса ➡️ стимуляція гіпофіза ➡️ стимуляція наднирників (секреція глюкокортикоїдів)
✅ Короткотривала стресова реакція містить наступні елементи:
• Мобілізація енергії
• Підвищення тиску
• Пригнічення процесів, не пов’язаних з виживанням – травлення, репродуктивні функції, ріст організму
• Зростанні імунітету
✅ Для людини стресовими чинниками можуть бути не тільки реальна загроза фізичної безпеки, а і думки, очікування можливої небезпеки у майбутньому ➡️ мозок та тіло реагують так само у випадку реальної та уявної загрози
✅ Ситуація з українцями така, що на нас діють і реальні чинники загрози, і чинники психологічні (тривога за близьких, стрес через очікування ракетної атаки, ядерного удару і т.д.)
✅ Зазвичай реакція на стрес триває пару хвилин і тому не встигає спричинити негативних наслідків для організму. В нормі тварина заспокоюється, як тільки минає загроза небезпеки від хижака. При довготривалому стресі, який ми зараз відчуваємо під час війни, організм піддається тривалому впливу глюкокортикоїдів, і цей вплив є досить токсичним:
⬇️На рівні організму в цілому:
1. Підвищується ризик інсулінорезистентного діабету, проблеми з вагою
2. Зростають ризики гіпертензії та атеросклерозу
3. Проблеми з травною системою
4. «Психологічна» карликовість – пригнічення гормонів росту
5. Проблеми з репродуктивниим функціями та в сексуальній сфері
6. Стійке погіршення імунітету, хронічні запалення
⬇️На рівні головного мозку:
1. Погіршується функціонування гіппокампу, що відповідає за довготривалу пам’ять та засвоєння нової інформації. Більш того, під постійним впливом гіппокамп може навіть зменшитись у розмірах
2. Навпаки, амігдала, що відповідає за страх, тривогу та реакцію агресії, збільшується у розмірах, працює на повну потужність. Важливо, що амігдала "боїться" не тільки вроджених чинників, що викликають страх (павуки, вигляд хижаків тощо), а й «навчається» боятись протягом життя. Під час дії стресових чинників амігдала «вчиться» боятись того, чого не боялась раніше. Типовий приклад у нас зараз – фантомні сирени
3. Система винагороди, або допамінова система, починає працювати гірше. Як відомо, допамін це нейромедіатор, що відповідає за задоволення, приємні відчуття, почуття винагороди за якісь досягнення. Цікавим про допамін є те, що він ще в більшій мірі відповідає за передчуття задоволення, аніж за фактичне задоволення. Отже, коли ми передчуваємо щось класне у майбутньому, наша допамінова система працює, і ми почуваємо себе добре та енергійно. Хронічна дія стресових чинників та глюкокортикоїдів впливає на дофамінергічну систему ➡️ Знижується кількість дофамінових рецепторів, а отже ➡️ зменшується здатність відчувати задоволення, радість, передчувати задоволення. Це потенційні ризики розвитку ангедонії, депресії
4. Погіршується функції префронтальної кори (ПФК), яка в нормі відповідає за свідомий контроль, планування, виконання складних когнітивних задач, регуляцію емоцій. ПФК виникла найбільш недавно, це еволюційно найновіша частина мозку, яка найбільш розвиненою є у людей.
Постійний стрес пригнічує роботу ПФК ➡️ наприклад знижує здатність адекватно оцінювати ризики, здатність ПФК переключати увагу, підвищує схильність до імпульсивних дій (наприклад, імпульсивна агресія)
5. Також за даними останніх досліджень хронічний стрес впливає на частини мозку, що відповідають за емпатію, а отже - порушує емпатію, здатність відчувати чужий біль. Отже, біль чужих, незнайомих людей відчувається менше
✅ І нарешті, про позитивне.Чинники, що, позитивно впливають і пом”якшують реацію на стрес:
1️⃣ Відгреагування. Давати собі можливість для відреагування агресії. Она обов’язково з’являтиметься як відповідь на стресові чинники, бо полегшує стресову реакцію. Може проявлятись у вигляді зміщеної агресії на іншу, слабшу істоті (тварину, дитину). Тому важливо давати собі безпечні шляхи виходу – спорт, донат на ЗСУ, стрільба у тирі і т.д.
2️⃣. Передбачуваність і контроль. Повертати, наскільки це можливо, відчуття передбачуваності і контролю за ситуацією, хоча у дрібницях. Спитайте себе – що я можу контролювати сьогодні? Наприклад – зробити графік справ на сьогодні, запланувати прогулянку з собакою, тощо. Головне тут все ж намагатись контролювати себе, а не інших людей
3️⃣ Позитивні новини. Гарні новини створюють відчуття покращення життя, а отже позитивно впливають на нашу нервову систему, самопочуття та настрій. Я не прибічник «позитивного мислення», що треба тільки хороше шукати в житті, адже це обмежує наше адекватне сприйманні реальності. Однак, обмежувати себе тільки негативом теж не варто, адже погані новини стимулюють і посилюють стресову реакцію.
4️⃣ Соціальна підтримка. Можливість розділити з кимось свої думки і почуття, бути в колі друзів, близьких, однодумців. Сюди ж – волонтерство, терапевтичні групи, групи підтримки та інші заходи, де ми можемо бути в колі інших людей